Симптоми хвороби Аддісона можуть виникати поступово, і це зазвичай характеризується збільшенням спонукання до споживання солі, надмірної втоми, м'язової слабкості, суглобових і м'язових болю та змін пігментації шкіри.
Хвороба Аддісона виникає, коли надниркова залоза або наднирники змінюють свою функцію, що призводить до зменшення виробництва гормонів. Лікування повинно проводитись протягом усього життя, а застосування кортикостероїдів та гормональної замісної терапії зазвичай вказується ендокринологом. Знайте причини та лікування хвороби Аддісона.
Розташування надниркових залозОсновні симптоми
Симптоми хвороби Аддісона зазвичай виникають поступово, в залежності від того, як хвороба розвивається, але може також з'явитися раптово, головними з яких є:
- М'язова слабкість;
- Змінюється пігментація шкіри, яка затемнює руки, обличчя, коліна та лікті;
- Схуднення без очевидної причини;
- Втрата апетиту;
- Хвороби шлунково-кишкового тракту, такі як нудота, блювота та діарея;
- Падіння напруги під час стояння, запаморочення;
- Випадання волосся:
- Біль у животі;
- Надмірне бажання вживати солі, оскільки в сечі є велика втрата солі;
- Лихоманка;
- Тошнота;
- Втома;
- Біль у м'язах та суглобах;
- Зміна рівня свідомості;
- Зменшення лібідо;
- Зміна менструального циклу у випадку жінок;
- Втрата тіла волосся.
Лікування хвороби Аддісона встановлюється ендокринологом відповідно до симптомів, представлених пацієнтом, і лікування необхідно проводити протягом усього життя, оскільки це захворювання не має лікування. Зазвичай застосування кортикостероїдів та гормональної терапії показано для збалансування рівня гормонів у організмі.
Як діагноз ставиться?
Діагноз хвороби Аддісона, як правило, проводиться на більш прогресивних стадіях захворювання, адже наднирники найчастіше зношуються поступово, і спочатку немає симптомів.
Діагноз проводиться ендокринологом через клінічне обстеження, в якому спостерігаються симптоми, що виникають у пацієнта, а потім проводяться лабораторні та візуалізаційні тести. Мета запитаного аналізу крові - перевірити концентрацію натрію та калію в крові, а також перевірити кількість циркулюючих лейкоцитів та лімфоцитів. Крім того, можна провести тест на стимуляцію АКТГ, в якому концентрація кортизолу вимірюється до і після ін'єкції синтетичного АКТГ.
Що стосується візуалізаційних тестів, то комп'ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію можна наказати оцінити надниркові залози.
Диференціальний діагноз
Симптоматику хвороби Аддісона можна плутати з іншими захворюваннями, тому важливо, щоб якнайбільше тестів, які дозволяли диференціювати різні умови. Диференціальний діагноз зазвичай проводиться для пухлин гіпофіза, оскільки цей тип пухлини може призвести до змін у виробленні гормону АПФП, що може призвести до симптомів, подібних до хвороби Аддісона.
На додаток до пухлин гіпофізу проводиться диференційний діагноз туберкульозу, саркоїдозу гіпофіза, вітиліго та хронічних захворювань шкіри, оскільки вони також можуть мати місце при гіперпігментації деяких ділянок тіла.