Синдром Аспергера, розлади Аспергера або розлади Аспергера - це психологічний розлад, схожий на аутизм, основною ознакою якого є труднощі у взаємодії з іншими людьми, що висуває деякі проблеми у підтримці відносин.
Синдром Аспергера найчастіше зустрічається у хлопчиків і діагностується близько 3-х років. Проте в деяких випадках воно може бути дуже м'яким і, отже, визначається тільки підлітковому віці чи дорослому віці.
Синдром Аспергера не має жодного лікування, але його можна контролювати за допомогою психотерапії та засобів тривалості життя, що дозволяє пацієнту підтримувати нормальний спосіб життя.
Симптоми синдрому Аспергера
Деякі можливі ознаки і симптоми синдрому Аспергера включають:
- Відсутність соціальної взаємодії;
- Складності концентрування;
- Нормальний або вище середній інтелект;
- Повторюваність поведінки;
- Дискоординація моторів;
- Труднощі у сприйнятті почуттів та емоцій інших людей;
- Надмірна турбота;
- Труднощі у вирішенні конфліктів;
- Труднощі в боротьбі з критикою.
Пацієнти з синдромом Аспергера не знають, як відчувати емоції оточуючих, тому вони, можливо, не знають, наскільки це впливає, і можуть викликати злість або біль, коли їх закликають.
Як лікувати синдром Аспергера
Лікуванню синдрому Аспергера слід займатися психолог, оскільки він був дитиною, оскільки необхідно навчити пацієнта взаємодіяти з іншими людьми та їх почуттями.
Крім того, залежно від симптомів, може бути необхідно звернутися до психіатра, щоб почати приймати ліки, які допомагають знизити дратівливість, наприклад, арипіпразол, гіперактивність, таку як гуанфанін, або ажитація, наприклад, рисперидон.
Зазвичай під час лікування пацієнт з синдромом Аспергера може рости і жити нормальним життям, однак його слід оцінювати щонайменше один раз на рік психологом.
Дізнайтеся більше про лікування синдрому Аспергера.
