Констриктивний перикардит - це хвороба, яка з'являється, коли волокниста тканина, подібна до рубця, розвивається навколо серця і може зменшити її розмір і функцію.
Може також відбуватися кальцифікація, що викликає підвищений тиск у венах, що несуть кров до серця, через те, що рідина не проникає в серце і з часом накопичується на периферії тіла, викликаючи набряк живота та стоп.
Симптоми констриктивного перикардиту
Симптоми констриктивного перикардиту такі:
- Набряки поширюються по всій шкірі або анастарці;
- Збільшення розмірів вен шейки;
- Розтягнення черевної порожнини через набряк;
- Набряк у ногах і щиколотках;
- Утруднене дихання;
- Втома;
- Відсутність апетиту та втрата ваги;
- Труднощі травлення.
Причини констриктивного перикардиту
Причини констриктивного перикардиту, як правило, невідомі, але можуть бути наслідком:
- Такі хвороби, як ревматоїдний артрит або системний червоний вовчак;
- Попередня рана;
- Хірургія в серці;
- Бактеріальна інфекція;
- туберкульоз (головна причина у країнах, що розвиваються);
- випромінювання середостіння;
- новоутворення;
- травма;
- наркотики
Діагностика констриктивного перикардиту
Діагноз констриктивного перикардиту здійснюється через:
- Фізичне обстеження;
- Rx грудної клітини;
- Електрокардіограма;
- Ехокардіографія;
- Комп'ютерна томографія;
- Магнітно-резонансна томографія.
Для підтвердження діагнозу може проводитись гемодинамічне дослідження, яке є тип катетеризації серця з метою оцінки загальних умов серця.
Лікування констриктивного перикардиту
Лікування констриктивного перикардиту слід проводити за допомогою таких засобів:
- Протитуберкульоз Засоби захисту: слід починати перед операцією і підтримувати протягом 1 року;
- Ліки, які покращують функцію серця;
- Діуретики: допомогти зменшити надлишок рідини;
- протизапальними засобами та колхіцином може допомогти;
- Хірургія для видалення перикарда: особливо у випадках, пов'язаних з іншими захворюваннями серця, такими як серцева недостатність. - Остаточне лікування при хронічних випадках.
Важливо відзначити, що хірургічне втручання не повинно бути відкладено, оскільки пацієнти з великими обмеженнями в функції серця можуть мати більший ризик смерті та переваги хірургічного втручання.
