Ізоніазид з рифампіцином є ліками, що використовуються для лікування та профілактики туберкульозу, і можуть бути пов'язані з іншими ліками.
Цей препарат доступний у аптеках, але його можна отримати лише за рецептом та слід застосовувати з обережністю через протипоказання та побічні ефекти, які він представляє.
Як використовувати
У всіх формах легеневого та позалегеневого туберкульозу, крім менінгіту та пацієнтів вагою більше 20 кг, дози, зазначені в наступній таблиці, повинні прийматися за добу:
Вага | Ізоніазид | Рифампіцин | Капсули |
21 - 35 кг | 200 мг | 300 мг | 1 200 + 300 капсул |
36 - 45 кг | 300 мг | 450 мг | 1 капсула 200 + 300 і ще 100 + 150 |
Більше 45 кг | 400 мг | 600 мг | 2 200 + 300 капсул |
Доза слід вводити одноразово, переважно вранці натщесерце або через дві години після їжі. Лікування слід проводити протягом 6 місяців, проте лікар може змінити дозування.
Механізм дії
Ізоніазид та рифампіцин - це речовини, які борються з бактерією, яка викликає туберкульоз, відомий як Mycobacterium tuberculosis .
Ізоніазид - це речовина, яка перешкоджає швидкому розподілу і призводить до загибелі мікобактерій, що викликає туберкульоз, і рифампіцин є антибіотиком, який пригнічує розмноження чутливих бактерій і, хоча і має дію проти різних бактерій, особливо використовується при лікуванні прокази та туберкульозу.
Хто не повинен користуватися
Це ліки не слід застосовувати в людей з алергією на будь-який компонент формули, людям з проблемами з печінкою чи нирками, або людям, які приймають ліки, які можуть викликати зміни в печінці.
Крім того, не рекомендується застосовувати в дітей віком менше 20 кг маси тіла, вагітних або жінок, що годують грудьми.
Можливі побічні ефекти
Найпоширенішими побічними ефектами, які можуть виникнути при застосуванні цього препарату, є втрата чутливості кінцівок, як ніг та рук, а також зміни в печінці, особливо у людей старше 35 років. Нейропатія, як правило, оборотна, частіше зустрічається у недоїдливих людей, алкоголіків або людей, які вже мають проблеми з печінкою та піддаються впливу високих доз ізоніазиду.
Крім того, через наявність рифампіцину може також бути втрата апетиту, нудота, блювота, діарея та запалення кишечника.